Біла Церква - місто Добра

 Шановні друзі, з 22 по 25 травня 18.00
 Білоцерківський ДОЦ « Шанс» (вул. Східна, 34)
   Піньковська Е.А. проведе семінар на тему :
  « Культура духовного здоров’я,
           самопізнання та самовдосконалення »  

"Товариство культури" Світло "(Україна) 

21 мая 2012 года 

в г. Белая Церковь
пройдет читательская конференция по роману Ии Сапиной "Зиночка. Одиночество".

Программой конференции предусмотрены презентация романа,  его обсуждение, возможность приобрести книгу, автограф-сессия автора.

Место проведения: детский оздоровительный центр "Шанс", ул. Восточная, 34.

Начало конференции: 18.00.

  "Зиночка"

"Просите, и дано будет вам; ищите, и найдете; стучите, и отворят вам;ибо всякий просящий получает, и ищущий находит, и стучащему отворят." (Евангелие от Матфея. Мф. 7: 8)

  Вера

  Снится мне ночной причал
  На родной реке.
  Веры тонкая свеча
  У тебя в руке.
  Ты пойми, что в этой мгле
  Нет ни близких, ни родных,
  Что несчастных на земле
  Больше всех других…

  Разве знали в детстве мы,
  Веря в Божий свет,–
  От тюрьмы да от сумы
  Нет зарока, нет…
  Только птицы прокричат,
  Только вздрогнет вдалеке
  Веры тонкая свеча
  У тебя в руке.

Так М. Казінік спілкується з маленькими пацієнтами

"Не бий лежачого !"

Ставлення до незахищених верств населення: дітей, інвалідів, людей похилого віку - показник зрілості та морально-духовного рівня суспільства, громади.

Чи гуманні та милосердні наміри окремих представників Білоцерківської міської влади щодо відчуження частини реабілітаційного центру для дітей, хворих на ДЦП, та їх батьків?

Чи вирішить це проблеми медицини загалом та ефективності реформи медичної галузі у місті?
Чи справедливе та доцільне таке рішення ?
Чи продумане воно та зважене ? 
Чи принцип "Відібрати і поділити" годиться для 3-го тисячоліття?
Не ображаючи нікого, хочеться сказати про те, що треба прокинутись, зупинитись і замислитись.
"Не відаємо, що творимо" – сказано у Святому Писанні. Відбираємо у тих, кому б мали допомагати.
Мова йде про колектив та батьків оздоровчо-реабілітаційного центру "Шанс" для дітей, хворих на ДЦП, які ціною неймовірних зусиль самостійно виживають як можуть у наш непростий час. А такі рішення сіють зневіру і розпач, гасять найменші сподівання на краще.
Ми – громада чи дикуни і варвари, що кривдять найзнедоленіших?
Те, що відбувається навколо центру "Шанс", – це виклик часу для всього суспільства, що змушує кожного замислитись та знайти для себе відповіді на поставлені запитання. Особливо розсудити по-совісті треба тим, від кого залежать конкретні рішення.
Бог в поміч!

Додаткова інформація на сайті Товариства "Аюрведа" та Білоцерківському форумі

Суть проекту «Європа у валізі» 
Так чи інакше, але кожен українець прагне «європеїзувати» своє життя та свою країну.
Ми вже давно встановлюємо євровікна та клеїмо єврошпалери у своїх оселях,послуговуємось євробанками та відкриваємо депозитні рахунки у євровалюті, обираємо євровузи та здобуваємо євроосвіту, 

  дивимося єврофутбол та зичимо вдалого Євро-2012 нашій збірній; і навіть якщо ми ділимось на єврооптимістів та євроскептиків, кожен з нас прорубує «своє» вікно в Європу!
 
Європейські стандарти якості життя та цінності, які сповідує євроспільнота, вже встигли отримати визнання в Україні. Втім, визнати не означає зрозуміти усю глибину реформ, необхідних для досягнення сталого економічного та демократичного розвитку Української держави. А головне, яка роль інститутів громадянського суспільства, молоді у процесі європейської інтеграції України?

«…Поистине, малое добро более необходимо, насущно в мире, чем большое. Без большого люди живут, без малого не проживут. Гибнет человечество не от недостатка большого добра, а от недостатка именно малого добра. Большое добро есть лишь крыша, возведенная на стенах - кирпичиках малого добра...»

Архимандрит Иоанн (Крестьянкин) 

Господь, дай мне силы
Утешать, а не быть утешаемым,
Понимать, а не быть понятым,
Любить, а не быть любимым…
Ибо, когда отдаем, получаем мы
И, прощая, обретаем себе прощение.
Франциск Ассизский